Загальна граматична характеристика числівника
Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.
- Кількісними називаються числівники, котрі позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють власне кількісні (два, п'ять, вісімнадцять, тридцять шість); дробові (чотири восьмих, сім цілих три десятих); збірні (троє,десятеро); неозначено-кількісні (кілька, багато, чимало).
Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають граматичних ознак роду і числа. Виняток становлять числівники один (одна, одне,-о), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори. - Порядковими називаються числівники, які позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?: перший, перша, перше, перші; одинадцятий, одинадцята, одинадцяте, одинадцяті.
Порядкові числівники, подібно до прикметників, змінюються за родами, числами і відмінками.
У реченні числівники можуть бути різними членами речення: І один у полі воїн (підмет); Семеро одного не ждуть (підмет, додаток); Одна ластівка весни не робить (означення). Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, додатка, означення, обставини: На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно; Два ведмеді в однім барлозі живуть; Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й бур'яне море...; Басейн Дніпра має площу п'ятсот чотири тисячі квадратних кілометрів.
За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:
- Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато;
- Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот;
- Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий).
Bідмінювання числівників
Виділяють декілька типів відмінювання кількісних числівників:
1. Відмінювання числівника один, (одна, одне (-о), одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті).
| відм. | Однина | Множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол.р. | жін.р. | сер.р. | ||
| Н. | один | одн-а | одн-е | одн-і |
| Р. | одн-ого | одн-ої/-ієї | одн-ого | одн-их |
| Д. | одн-ому | одн-ій | одн-ому | одн-им |
| З. | один/-ого | одн-у | одн-е | одн-і/их |
| О. | одн-им | одн-ою/-ією | одн-им | одн-ими |
| М. | одн-ому/-ім | одн-ій | одн-ому/-ім | одн-их |
2. Відмінювання числівників два, три, чотири. Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн.р. - два, жін.дві).
| відм. | Зразок | |||
|---|---|---|---|---|
| Н. | дв-а | дв-і | тр-и | чотир-и |
| Р. | дв-ох | дв-ох | трь-ох | чотирь-ох |
| Д. | дв-ом | дв-ом | трь-ом | чотирь-ом |
| З. | дв-а (дв-ох) | дв-і | тр-и (трь-ох) | чотир-и (чотирь-ох) |
| О. | дв-ома | дв-ома | трь-ома | чотир-ма |
| М. | (на) дв-ох | (на) дв-ох | (на) трь-ох | (на) чотирь-ох |
3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
| відм. | Зразок | |||
|---|---|---|---|---|
| Н. | шість | дванадцять | п'ятдесят | |
| Р. | шест-и (шість-ох) | дванадцят-и (-ох) | п'ятдесят-и (-ох) | |
| Д. | шест-и (шість-ом) | дванадцят-и (-ом) | п'ятдесят-и (-ом) | |
| З. | шість (шість-ох) | дванадцять | п'ятдесят (-ох) | |
| О. | шість-ма (шість-ома) | дванадцять-ма (-ома) | п'ятдесять-ма (-ома) | |
| М. | (на) шест-и (шість-ох) | (на) дванадцят-и (-ох) | (на) п'ятдесят-и (-ох) | |
4. Відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто. Ці числівники мають лише дві неоднакові відмінкові форми:
| Н., Зн. | сорок | дев'яност-о | ст-о |
|---|---|---|---|
| Р., Д., Ор., М. | сорок-а | дев'яност-а | ст-а |
5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот:
| відм. | Зразок | |||
|---|---|---|---|---|
| Н. | двіст-і | трист-а | п'ятсот | |
| Р. | двохсот | трьохсот | п'ятисот | |
| Д. | двомст-ам | трьомст-ам | п'ятист-ам | |
| З. | двіст-і | трист-а | п'ятсот | |
| О. | двомаст-ами | трьомаст-ами | п'ятьмаст-ами | |
| М. | (на) двохст-ах | (на) трьохст-ах | (на) п'ятист-ах | |
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.
7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами: п'ятеро - п'ятьох, п'ятьом, п'ятеро, п'ятьома, (на) п'ятьох.
8. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга - як порядковий.
9. У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини: двісті тридцять шість - двохсот тридцяти шести.
10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті тридцять шостий - двісті тридцять шостого.
Комментариев нет:
Отправить комментарий