Поняття множини.
Дії над множинами
Тему «Множина» ми вже розглядали у курсі «Інформатика 10 клас», тому цей урок буде оглядовим. Нагадаємо основні означення теорії множин.
Поняття множини належить до первісних, воно не означається. Множина - це сукупність, зібрання деяких предметів будь-якої природи, наприклад: множина учнів класу, множина цифр десяткової нумерації, множина букв українського алфавіту, множина міст держави, множина будинків на вулиці тощо.
Для позначення множин використовуються прописні літери латинського алфавіту або фігурні дужки: множина А або {0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9}.
Озн 1. Предмети, з яких складається множина, називаються її елементами.
Наприклад, а = 5 - елемент множини цифр десяткової нумерації;
Львів - елемент множини міст України.
Якщо множину цифр десяткової нумерації позначити через А, то належність числа цій множині можна позначити так: 5
А, 9
А.


Число 12 не належить множині А, не є елементом цієї множини. Це твердження можна записати так: 12
А.

Множини бувають скінченні (множина будинків на певній вулиці) і нескінченні (множина точок прямої).
Озн 2. Множина, у якій немає жодного елемента, називається порожньою. Позначається
.

Наприклад, множина розв'язків рівняння
на множині дійсних чисел є порожньою, х
.



Множину можна задати:
1. переліченням усіх її елементів, наприклад {а, b, с} ;
2. характеристичною властивістю, наприклад, В - множина чисел, кратних 15, що менші від 90.
Озн 3. Дві множини називаються рівними, якщо вони складаються з однакових елементів.
Наприклад, X - множина коренів рівняння
;

Y- множина коренів рівняння
.

Х = Y.
Озн 4. Якщо множина В складається з деяких елементів даної множини А і лише з них, то множина В називається підмножиною множини А.
Позначаємо це так: В
А.

Наприклад, якщо В = {1, 2, 3}, А = {1, 2, 3, 4}, то В
А.

Множина В може складатися з усіх елементів множини А, тоді це можна записати так: В
А.



Порожня множина є підмножиною будь-якої множини.
Операції над множинами
Над множинами можна виконувати певні операції. Розглянемо три з них.
Озн 5. Перетином множин А і В називається множина С, яка складається з усіх тих і лише тих елементів, які належать кожній із даних множин.
Позначаємо це так: А
В = С .



Приклад 1.
Нехай А - множина всіх дільників числа 32, В - множина всіх дільників числа 24. Отже,
А = {1, 2, 4, 6, 8, 16, 32}, В= {1, 2, 3, 4, 6, 8, 12, 24}.
Тоді
С = А
В, С = {1, 2, 4, 8}.

Озн 6. Об'єднанням або сумою двох множин А і В називається така множина R, яка складається з усіх елементів множин А і В і лише з них.
Позначаємо це так:
.



Кожний зі спільних елементів береться в множину R лише один раз.
Приклад 2.
Для множин А і В з прикладу 1 об'єднанням буде

Приклад 3.
Множина дійсних чисел є об'єднанням множин раціональних та ірраціональних чисел:

Озн 7. Різницею двох множин А і В називається така множина D, яка складається з усіх елементів множини А, які не належать множині В.
Записуємо D = А\В.
Приклад 4.
А = {5, 6, 8, 12}, В = {5, 6}, D = А\В = {8, 12}.
Приклад 5.
А = {5, 6}, В = {5, 12, 6}, D = А\В =
.

Коли множина В є підмножиною множини A ( B
A ), то різниця D = А\В називається доповненням множини В відносно множини А і позначається
.


Приклад 6.
А = {2, 4, 5}, В = {2, 4},
= {5}.

Озн 8. Скінченна множина, для якої є істотним (важливим) порядок елементів, називається впорядкованою.
Вказати порядок розміщення елементів у скінченній множині з n елементів - означає поставити у відповідність кожному елементу даної множини певне натуральне число від 1 до n.
Приклад 7.
Множини А = {1, 2, 7} і В = {2, 7, 1} є рівними, якщо вони невпорядковані, А = В.
Якщо ж вони є впорядкованими, то А
В.

Приклад 8.
Із 30 учнів класу потрібно вибрати двох
а) старосту і його заступника;
б) для чергування у класі.
У випадку а) - це впорядкована множина;
у випадку б) - невпорядкована множина.
Комментариев нет:
Отправить комментарий